Навчальні матеріали

Заняття № 1 з психології

Збиратись разом це початок

Мета: налаштування учнів на проведення занять у клубі, сприяння усвідомленню учнями себе, створення оптимального соціально-психологічного клімату.

Хід роботи

Якщо десь існує несправедливість, це означає, що існує загроза для всіх.

Так влаштовано цей світ, що всі ми складаємо неподільне ціле й доля у нас одна.

Якщо щось стосується когось із нас безпосередньо, то це опосередковано відіб'ється й на інших.

Мартін Лютер Кінг

1. Вступне слово психолога (2 хв.).

 Щоб робота в будь-якій групі була ефективною варто закласти міцний фундамент хороших взаємовідносин у цій групі. Уявіть, що ваша група – це тіло, а кожен з вас – це орган цього тіла. І кожен є важливим та необхідним, яким би він не був. От уявіть, серце сказало, що не має бажання дружити з іншими, так як вони виконують зовсім інші функції. Чи зможе жити серце окремо від тіла? А тіло без серця? Або ж тіло каже руці: «Ти не дуже красива, і ми тебе не приймаємо». А чи не втратить тоді тіло важливі можливості? З цього прикладу ми можемо зрозуміти, що людина не може існувати сама, їй потрібні інші люди, які б могли її підтримати, та яким вона могла б допомогти. Кожен має своє захоплення, у кожного своя «родзинка», кожний збагачує колектив чимось своїм. Кожен сам по собі, як палець на руці, але кулак буде тільки тоді сильним, коли всі ми зберемося до купи. Ми з вами маємо можливість взяти участь у цікавому тренінгу, після якого, я так думаю, що ми будемо сприймати один одного зовсім по іншому. Згуртованість – це можливість для команди стати єдиним цілим для досягнення конкретних цілей та задач. У Вас є спільні цілі – навчання в цій школі! І для того, щоб більш ефективно досягати цієї мети усі ви потребуєте підтримки, і Ви можете її отримати саме у своєму клубі!

Адже тільки згуртований колектив досягає багатьох вершин та перемог!

2. Вправа: «Клубочок» (15 хв.)

Мета: створення позитивного настрою в групі, знайомство.

Інструкція. Сядьте, будь ласка, в одне велике коло. У кожного з вас зараз є можливість повідомити нам своє ім’я та презентувати себе. Може, хтось захоче розповісти про свою домашню тварину, улюбленця сім’ї, чи про свої захоплення, чи про те, чим любить займатися у вільний час.

У ході знайомства учасники передають клубок ниток тому, хто сидить навпроти, затискуючи вільний кінець нитки в руці. Клубок передається до тих пір, поки всі учасники не стануть частиною однієї павутини. Після цього психолог ініціює обговорення з дітьми тих чинників, що можуть сприяти об’єднанню групи.

Після обговорення павутиння розпускають. Для цього кожна дитина повертає клубок попередній, називаючи її на ім’я і, можливо, коротко переказує її розповідь. Клубок повинен повернутися до того, хто почав його розкручувати.

Обговорення та відповіді на такі запитання:

ü     Як ви почуваєтеся зараз?

ü     Хто почувається зараз інакше, ніж на початку гри? Чому?

ü     Чи важко було запам’ятовувати імена?

ü     Чиї розповіді найбільше зацікавили? Чому?

ü     Про  що ми можемо сказати, аналізуючи цю вправу?

3. Правила тренінгу «Сонечко» (15 хв.)

Мета: показати необхідність прийняття і виконання правил, за якими відбудеться взаємодія в групі, прийняти правила для продуктивної роботи групи під час тренінгу.

Ведучій разом із учасниками групи визначають певні правила роботи у групі, які необхідні для того, щоб учасники почувалися комфортно та безпечно. Правила записуються на листі ватману та закріплюються на видному місці. Протягом усіх наступних занять правила групи знаходяться там же і повторюються на початку заняття (додаток 2)

 -Для того, щоб ми могли ефективно працювати, потрібно прийняти правила. Це - закони групи, за якими вона живе під час усього тренінгу.

Хід вправи: а) Тренер пропонує кожному учаснику написати одне або кілька (кожне на окремому стікері) своїх вимог до групи, необхідних йому для комфортної та ефективної роботи в групі. Час на виконання 4 хвилини. б) Об'єднати учасників у 4 мікрогрупи за назвами пір року. Кожна мікрогрупа на великому аркуші паперу малює сонечко і об'єднує свої висловлювання в промінчики сонечка (в одному промінці однакові пропозиції), потім ці «промінчики» перефразовує в правила для групи. Час на виконання 10 хвилин. в) загальне прийняття правил. Представник кожної малої групи по черзі пропонує свій «промінчик» - правило, а учасники інших груп доповнюють по необхідності. Кожне правило обговорюється всією групою. Тільки після цього приймається і записується тренером на аркуші фліп-чарту.

Обговорення: Що нам дає виконання цієї вправи?

Презентація статуту клубу

4. Очікування. Вправа «Дорога» (10  хв.)

Мета: допомогти присутнім сформулювати свої сподівання від заняття; тобто усвідомити потреби та очікування групи.

На великому аркуші заздалегідь малюється дорога. Всі присутні отримують два маленькі липкі папірці (стікери) у вигляді великих дорожніх камінців. Запропонуйте групі на них записати відповідь на запитання: Що ви хочете дізнатися з теми сьогоднішнього заняття?

Презентуючи свої сподівання, присутні «викладають дорогу», щоб краще було йти до мети заняття.

-          Для чого ми визначали особисті очікування?

Подякуйте групі і підведіть підсумок:

Ви можете отримати відповідь і більше дізнатися лише тоді, коли будете запитувати про те, що вас хвилює і про що ви хочете дізнатися.

5.  Вправа «Пересадки» (10  хв.)

Мета:активізувати учасників, підготувати їх до виконання вправ.

Щоб активізувати свою роботу і підготуватися до виконання вправ проведемо невелику гру-розминку «Пересадки». (Тренер пропонує учасникам, у яких, наприклад є рідна сестра, помінятися з ними місцями. Далі тренер продовжує: «Встаньте і поміняйтеся місцями всі ті…»

ü     у кого гарний настрій;

ü     у кого є бейджик;

ü     у кого карі очі;

ü     в кого сині очі

ü     в кого є поетичний талант

ü     хто любить співати

ü     у кого є бажання працювати далі

ü     хто хоче працювати в команді

6. Вправа  «Малюнок на спині» (15 хв.)

Мета: розвивати комунікативні навички, відповідальність, згуртованість всередині команди, розвиток навичок невербального спілкування.

Учасники об’єднуються у три команди і шикуються у три колони паралельно. Кожен учасник дивиться при цьому у спину свого товариша. Вправа виконується без слів. Ведучій малює яку-небудь просту картинку і ховає її. Потім ця ж картинка малюється пальцем на спині кожного останнього члена команд. Завдання – відчути та передати якомога точніше цей малюнок далі. У кінці, ті що стоять попереду команд, малюють те, що вони відчули, на листках паперу і показують усім. Ведучій дістає свою картинку і порівнює.

Повторити вправу із врахуванням помилок та знахідок, при цьому перші та останні члени команд міняються місцями.

Питання для обговорення:

ü     Що допомагало розуміти та передавати відчуття?

ü     Що відчували перші та останні члени команд у першому та другому випадках?

ü     Що заважало виконувати вправу?

ü      Чому важливим є робота в команді?

 Вправа «Олівці» (10 хв.)

Мета: навчання навичок взаємодії, умінню працювати в парах і в групі.

Матеріали: олівці, по одному на пару.

Інструкція. Суть вправи полягає в утриманні закритих ковпачками олівця або ручки, затиснутих між пальцями стоять поруч учасників.

Спочатку виконується підготовче завдання: розбитися на пари. Партнери в парі розташовуються одна напроти одної на відстані витягнутої руки і намагаються утримати олівець, притиснувши його кінці подушечками вказівних пальців. Дається завдання: не випускаючи олівець, рухати руками вгору-вниз, взад-вперед.

Після виконання підготовчого завдання група встає в вільний коло (відстань між сусідами - витягнуті руки), олівці затискаються між подушечками вказівних пальців сусідів. Група, не відпускаючи олівців, синхронно виконує завдання:

- Підняти руки, опустити їх і повернути у вихідне положення.

- Витягнути руки вперед, відвести назад.

- Зробити крок вперед, два кроки назад, крок вперед, крок назад.

- Нахилитися вперед, назад, випрямитися.

- Присісти, встати.

- Зробити крок вперед, підняти руки.

- Тримати олівець безіменними пальцями.

- Тримати олівець мізинцями.

- Виконати вправу із закритими очима.

Обговорення

• Які дії повинен виконувати кожен із учасників, щоб олівці не випадали?

• На що орієнтуватися при виконанні цих дій?

• Як встановити необхідне взаєморозуміння?

Наш тренінг спрямований на те, щоб в ігровій формі розвивати необхідні для співпраці і взаєморозуміння вміння, наприклад координувати спільні дії з оточуючими, «відчувати» людини, яка знаходиться поруч. Такі вміння необхідні і для досягнення успіху при роботі в групі.

7. Вправа «Що таке співробітництво?» (20 хв.)

Мета: усвідомлення принципів співробітництва й певних правил командної роботи, а також причин її неефективності

Інструкція. Зараз ми з вами розглянемо поняття «співпраця», але спочатку я б хотіла прочитати вам і обговорити одну притчу, яку прочитала нещодавно в одній книзі. Слухайте уважно, і поки я буду читати, подумайте, про що вона, яку думку в собі несе.

Жив-був один Чернець. І протягом більшої частини свого життя він намагався з'ясувати, чим відрізняється Пекло від Раю. На цю тему він розмірковував днями і ночами. І в одну ніч, коли він заснув під час своїх болісних роздумів, йому наснилося, що він потрапив в Пекло.

Подивився він навкруги і бачить: сидять люди перед котлами з їжею. Але якісь виснажені і голодні. Придивився він краще - у кожного в руках ложка з довгою-ю-ю ручкою. Зачерпнути з котла вони можуть, а в рот ніяк не потраплять.

Раптом підбігає до Ченцеві місцевий службовець (судячи з усього, чорт) і кричить:

- Швидше, а то запізнишся на поїзд, що йде в Рай.

Приїхав Людина в Рай. І що ж він бачить?! Та ж картина, що й у Пеклі. Котли з їжею, люди з ложкою з довгу-у-у-щими ручками. Але всі веселі і ситі. Придивився чоловік - а тут люди цими ж ложками годують один одного ».

Ведучий обговорює притчу з групою, учасники роблять висновки.

Для подальшої роботи нам треба розбитися на підгрупи. Для цього давайте встанемо і трохи розімнемося, порухатися. Уявіть, що ви «атоми», які хаотично і безладно рухаються в просторі. Коли я хлопну в долоні і назву число, «атоми» повинні об'єднатися в «молекули», тобто в групи з тією кількістю людей, яке я назву.

Ведучий плескає в долоні і називає числа, поки група не розіб'ється на підгрупи з приблизно рівною кількістю учасників.

-  Отже, у нас вийшло кілька маленьких груп (4 групи). Тепер нехай кожна група візьме собі стільці й розташується в кабінеті так, щоб не заважати іншим групам. Молодці! Зараз за 5-7 хвилин у підгрупах ви повинні будете написати відповіді на кілька запитань, я їх запишу на дошці, а також роздам бланки з питаннями кожній групі. Кожна група отримає також по аркушу паперу і по одній ручці. Всім зрозуміло завдання?

Питання

Підгрупа 1/підгрупа 3

§ Навіщо ми об’єдналися?

§ Що сприятиме ефективній роботі нашої команди?

Підгрупа 2/підгрупа 4

§ Навіщо ми об’єдналися?

§ Що заважатиме ефективній роботі нашої команди?

На роботу у вас є 5 хвилин. Час пішов.

Учасники працюють в підгрупах, потім по закінченні часу сідають знову в коло підгрупами, як вони працювали, і презентують, що написала кожна підгрупа. У колі по черзі один з членів підгрупи озвучує, що вони написали. Ведучий записує це на дошці, і спільними зусиллями складається загальний список відповідей на питання.

Разом з учасниками ведучий складає ромашку, де серцевина - це слово «команда», а пелюстки - те, що в нього входить.

-            Що ви відчували під час виконання вправи?

-            Як ваші відповіді співвідносяться з правилами групи?

Тренер робить невелику інформаційну довідку, зазначаючи, що слово «команда» найчастіше використовується в спорті. Так називають групу людей, яка бере участь у грі й становить одне ціле. Але створення команди не можна охарактеризувати як гру, бо тут не визначають кращого чи гіршого і тут не проводяться змагання — це єдність людей.

Команда — це «відчуття плеча», це спільні мета й завдання, спільний шлях, радість відкриття й перемоги. Працюючи в команді, люди мають відчути себе цілим, в якому однаково важливий кожен. Ніхто не повинен почуватися зайвим. Саме про це ми й поговоримо на нашому занятті. Разом ми будемо пізнавати, відкривати різні вияви свого життя, створювати рівноправне спілкування в нашому спільному житті — у житті нашої команди.

8.  Вправа «Летюча кулька» (5 хв.)

Мета: продемонструвати основні якості, необхідні для успішної роботи в команді, розвивати комунікативні здібності, що сприяють ефективній взаємодії.

Хід вправи

Тренер об’єднує учасників у п’ять підгруп, які розташовуються в аудиторії так, щоб не заважати одна одній рухатися, й беруться за руки. Кожна команда отримує повітряну кульку. Завдання командам — утримувати кульку в повітрі,не допомагаючи руками (задіяти можна лише плечі й лікті). Не можна також розмовляти й домовлятися про дії.

Тренер дає інструкцію:

«Під час виконання вправи потрібно не лише стежити за інструкцією, а й прислухатися до своїх почуттів, звертати увагу на те, як ви і ваші партнери виконують вправу. Для засвоєння правил гри можна спочатку потренуватися утримувати кульку різними частинами тіла, окрім рук». Після тренування починається гра: педагог-тренер називає ту частину тіла, за допомогою якої необхідно утримувати кульку. Кожні 15–20 секунд називається інша частина тіла. Далі можна дещо ускладнити завдання, наприклад: «Голова і лікоть». Це означає, що гравці повинні спочатку утримувати кульку головою, а потім — ліктем. Не важливо, хто з учасників підкидає кульку, змінюючи положення тіла,— важливо, щоб усе відбувалося у тій послідовності, яка називається. Перед тим як закінчити гру, педагог-тренер пропонує учасникам утримувати кульку, не використовуючи жодної частини тіла.

До уваги педагога-тренера!

Це можна зробити лише дмухаючи на кульку. Швидше  за все, кулька впаде і гру буде закінчено.

Запитання для обговорення:

·         Що ви відчували, коли виконували вправу?

·         Що вам допомагало її виконувати, а що заважало?

·         Які якості та як саме впливали на виконання вправи? Що ви відкрили для себе і про себе, узявши участь у роботі команди?

Висновок. Вправа демонструє необхідність посильного внеску кожного учасника в роботу команди для досягнення спільної мети

9. Вправа «Дух групи» ( 10 хв.)

 Вправа допомагає в проведенні ігор на командоутворення (вправа дуже діагностична і може використовуватися для діагностики на початку і в кінці тренінгу в представленому або дещо модифікованому вигляді).

Матеріали: аркуш фліпчарта, кольорові маркери.

Завдання: учасники малюють  контури тіла людини маркером. На аркуші з'являється людська постать - дух групи. Потім тренер просить групу сказати, які у «духу групи» мають бути очі, які волосся і т.д., поки не буде намальований портрет людини. Коли малюнок закінчений, його слід повісити на видне місце в кімнаті. Після кожної вправи на командоутворення, під час зворотного зв'язку, тренер всередині малюнка пише відчуття, назва якостей, які допомогли впоратися з виконанням завдання. А поза фігури - що завадило. Питання для зворотного зв'язку (для командоутворення): Що ви в цілому можете сказати про  малюнок, що вийшов? Чи відображає цей малюнок згуртованість групи? «Так» - в чому це проявляється, «ні» - чому, в чому проявляється? Як це можна виправити? Що самі учасники можуть для цього зробити?

10.  Вправа «Слово про минулий день» (5 хв.)

Мета: рефлексія, розвиток уміння аналізувати та виділяти корисне.

Психолог пропонує учасникам назвати і запам’ятати слово чи словосполучення, яке відноситься до того, що найбільше запам’яталось із сьогоднішнього дня. Коли всі учасники назвуть свої слова та словосполучення, психолог пропонує «розшифрувати» їх, тобто у двох-трьох реченнях розповісти, чому саме вони їх обрали. Послідовність встановлюється за бажанням учасників. «Що було корисним у сьогоднішньому занятті?», «А саме?», «Що б ви хотіли додати?»

11 . Ритуал-завершення (3 хв.)

Тренер пропонує учасникам стати в коло, поклавши руки на плечі один одному та пострибати всім разом на одні нозі промовляючи «щоб нам завтра пощастило»  (3 рази).

Заняття № 2 з психології

Мета: розвиток базових комунікативних навичок; актуалізація внутрішньої готовності до самозмінення, зниження внутрішньоособистісних протиріч та емоційного напруження.

1.      Вступне слово

Кожна людина є неповторною, зі своєю радістю й тугою, сподіваннями і розчаруваннями. Кожна людина має індивідуальне бачення та сприйняття, бо багато в чому принципово відрізняється від інших. Потрібно як найвищу цінність шанувати цю неповторність:  і власну, і тих, хто тебе оточує.

2.      Вправа «Імпульс» (5 хв)

Мета: налаштувати групу на спільну роботу, прийняти правила роботи групи під час тренінгу.

Хід вправи. Учні стають у коло. За годинниковою стрілкою, починаючи з ведучого, висловлюють свої вітання, називають імена. Потім передають імпульс натисканням на праву руку сусіда. Вправа завершена, коли імпульс дійде до ведучого.

3.      Вправа-криголам «Віконечко» (10 хв)

Мета: сприяти знайомству учасників, вільному спілкуванню; створити позитивно-конструктивну атмосферу взаємодії, формувати відчуття особистої значущості та індивідуальності.

Обладнання: аркуші паперу формату А5, ручки, різнокольорові маркери для кожного учасника.

 Перебіг проведення

Тренер роздає кожному учаснику аркуші паперу формату А5 і пропонує зобразити вікно та заповнити його таким чином:

·         у лівому верхньому куті написати своє ім’я;

·         у правому верхньому куті написати або зобразити, чим найбільше пишається;

·         у лівому нижньому куту описати себе за допомогою одного слова;

·         у правому нижньому куту намалювати (без підпису і слів) своє хобі.

Учасники виходять на середину зали, тримають «віконечко» перед собою і, прогулюючись залою, знайомляться з рештою учасників. На завершення всі розвішують плакати на стіні.

4.      Вправа «Лялька» (15 хв)

Мета: надати змогу учасникам позбутися відчуття самотності, оцінювати переваги соціально вмотивованих дій у колективі, акцентувати на важливості узгодженості дій у спільній діяльності.

Обладнання: аркуш паперу формату А1, кольоровий папір, ножиці, клей, маркери.

Перебіг проведення

Тренер пропонує учасникам створити ляльку. Кожному з них необхідно виготовити окрему частину майбутньої ляльки: обличчя, зачіску, ліве око, праве око, ніс, губи, ліве вухо, праве вухо, тулуб, ліву руку, праву руку, ліву ногу, праву ногу, спідницю, кофтину. Назви цих частин роздають кожному учасникові окремо на папірцях. Діти виготовляють потрібні деталі ізольовано один від одного. Потім кожен по черзі підходить до ватману і кріпить свою деталь.

Стає очевидним невідповідність форми та розміру частин ляльки. Тренер наголошує на необхідності соціально вмотивованих дій у колективі і на прикладі отриманого негативного результату наголошує на важливості узгодженості дій у процесі спільної діяльності.

5.      Вправа «Піраміда почуттів» (10 хв)

Кожен учасник виходить на середину кімнати, протягує руку вперед із словами: «Сьогодні я дізнався…(відкрив для себе; відчув; зрозумів; навчився…)». Наступний учасник кладе свою долоню на долоню попереднього. Таким чином «будується» піраміда почуттів.

Ритуал-завершення

Заняття № 1 з економіки

Тема заняття: РИСИ ПІДПРИЄМЛИВОЇ ОСОБИ

Завдання заняття:

Дати учням розуміння, які характерні риси притаманні людині, схильній до підприємницької діяльності;  з’ясувати, які основні функції виконує підприємець.

Тип завдання: комбінований.

План:

   1)      Хто такий підприємець?

   2)      Вправа «Риси підприємливої особи».

   3)      Функції підприємця.

   4)      Характерні риси підприємця

   5)      Підприємець з точки зору психології.

   6)      Висновок

Хід заняття.

Хто такий підприємець?

У науковий обіг поняття «підприємець» увів банкір-економіст Р. Кантільйон на початку XVII ст. До підприємців він зараховував людей з нефіксованими прибутками (ремісників, селян), тобто тих, хто був зайнятий економічною діяльністю в умовах нестабільності та непередбаченості цін. Головною рисою підприємця він вважав готовність до ризику.

Рис 1. Річард Кантільйон (1680-ті - 1734) — ірландський економіст, автор Essai sur la Nature du Commerce en Général (Есеї про природу торгівлі взагалі), книжки, яку британський економіст кінця XIX ст. В.Джевонс вважав «початком політичної економії».

Вправа: РИСИ ПІДПРИЄМЛИВОЇ ОСОБИ

Кожен з присутніх пише на аркуші своє ім'я і дописує до окремих букв імені назви власних переваг і міцних сторін (приклад  під вправою).  Після виконання вправи попросити бажаючих, представити свою характеристику, звернути увагу, що усвідомлення власних переваг допомагає в постановці собі цілей і їх подальшій реалізації.

Й – я (йа) особа весела

О – обов'язкова

Л – лояльна

А – амбіційна

Н – неконфліктна

Т – терпляча

А – аналітична  

Методи: мозковий штурм, критерійний покер

Матеріали:

Плакат до критерійного покеру, маленькі картки – по п'ять для кожного учасника

Завдання: продовжити написане гасло:

ПІДПРИЄМЛИВА ЛЮДИНА Є...,  

ПІДПРИЄМЛИВА ЛЮДИНА МОЖЕ.... 

Додаток на допомогу.

Перелік обраних рис / навичок підприємливих осіб

Підприємлива особа є....

-          Творчою

-          Оптимістичною

-          Енергійною

-          Переконливою

-          Вольовою

-          Спритною

-          Самостійною

-          Налаштованою на успіх

-          Сміливою

-          Впевненою

-          Працелюбною

-          Витривалою

-          З організаторськими здібностями

-          Гнучкою

-          Холоднокровною

-          Люблячою змагання

-          Володіючою ідеями

Підприємлива особа вміє ....

-          Ризикувати

-          Використовувати можливості, використовувати загрози

-          Ставити собі цілі і до них прямувати

-          Звільнюватися від старих зразків діяльності.

Працюючи за методом мозкового штурму зібрати якомога більший набір характерних рис та навичок підприємливої людини.

1)      На плакаті до гри в критерійний покер розмістити картки з вказаними рисами згідно з їх важливістю. За цим методом учні вибирають найважливіші ознаки. Метод служить удосконаленню уміння вести дискусії. Робить можливим збирання аргументів і проведення оцінки їх вагомості. Навчає представляти свої погляди, захищати власну думку, переконувати інших за допомогою власних аргументів, а також навчає виробленню компромісу в групі. Залучає всіх учасників занять. Метод найчастіше стосується розгляду істотних економічних, політичних, суспільних проблем.

Плакат до гри: Критерійний покер

2

3)      Завданням групи є узгодження того, які риси і навички є найважливішими для підприємливої людини. Група визначить рейтинг їх вагомості. У полі № 1 – «центральне» будуть розміщені дві найважливіші риси / навички, у полях № 2 – важливі риси, у полі № 3  - менш важливі.

4)      Кожен учасник по черзі приклеює одну картку на обране поле. Якщо поле вже зайняте, він проводить дискусію із особою, яка там розмістила свою картку. Обґрунтовує свою думку (чому його аргумент важливіший). Переконує про важливість своїх аргументів. Якщо він переконає опонента, приклеює на тому місці власну картку. Якщо не переконає, члени групи висловлюють свою думку і спільно приймають рішення.

5)      Підсумовуючи вправу слід звернути увагу учасників, що підприємництво це спритність, винахідливість, уміння справлятися із кризовими ситуаціями, також уміння спілкування з людьми, послідовність у діях і прагнення дійти до визначеної мети. Водночас зазнач учням, що не існує обмеженого переліку рис чи навичок підприємливої особи і що кожен володіє в деякій мірі вродженим інстинктом підприємництва. Крім того, вплив на успіх підприємливої особи в бізнесі мають і інші чинники, напр. зміни в економіці, в законодавстві, тощо.

Ініціатива, самостійність, творчість та динамізм, дозволяють енергійним людям, якими і є підприємці, перетворювати цікаві ідеї на реальність.

Функції, властиві саме цьому виду діяльності:

- ресурсну,

- управлінську,

- інноваційну,

- ризикову.

Ресурсна функція полягає у тому, що підприємець бере на себе ініціативу поєднання фінансових, виробничих, матеріальних, сировинних, людських, інформаційних, інтелектуальних та інших ресурсів у процесі виробництва товару чи надання послуги, організовує виробництво, розподіляє засоби виробництва і трудову діяльність.

Управлінська функція підприємця полягає у прийнятті управлінських рішень на всіх стадіях виробничої та збутової діяльності, здійснення організації, планування, мотивації та контролю виробництва.

Інноваційна функція передбачає здійснення інновацій (нововведень), освоєння нової продукції, нових технологій та нових форм організації виробництва і праці, пошук нових ринків збуту, нових засобів задоволення потреб споживача, перехід від традиційних до нових форм господарювання, які не мають аналогів у господарській діяльності.

Ризикова функція полягає в необхідності прийняття рішень, які спрямовані на досягнення успіху, але не гарантують його через невизначеність та мінливість економічної ситуації. Підприємець ризикує не лише своєю власністю, вкладеними коштами, а й своєю працею, часом діловою репутацією.

Характерні риси підприємця

Характер підприємницької діяльності висуває певні вимоги до особистості підприємця. Тому підприємець повинен мати не лише бажання або нахил до підприємництва, а й певні ділові якості й риси характеру. За даними п’ятирічного проекту виявлення “профілю підприємця ”, організованого американською фірмою “Мак-Бер енд Компаніі, виділено 21 найважливішу рису “оптимального типу підприємця”. Найбільш важливі серед них:

1. організаційно-господарське новаторство;

2. готовність та здатність до ризику;

3. пошук нових можливостей та ініціативність;

4. орієнтація на ефективність та якість продукції і обслуговування;

5. майнова відповідальність та цілеспрямованість;

6. висока інформованість та постійне спостереження;

7. здатність до жертв в інтересах справи;

8. чіткість, планомірність у роботі;

9. здатність переконувати людей, комунікабельність, чесність, надійність тощо.

 Підприємець повинен мати такі найважливіші якості, що групуються навколо відповідних функцій:

      1)      здатність бачити в людині основне джерело підвищення ефективності роботи підприємства, генератора нових ідей; проводити політику формування лідерів і новаторів, стимулювати у них виправданий ступінь ризику; формувати економічне мислення; постійно здійснювати пошук нових можливостей, бути ініціативним та ін.;

    2)      2) уміння об'єднати людей для досягнення спільної мети, здатність переконувати їх, приділяти увагу прагненням людей, їх духовним якостям, домагатись, щоб цінності фірми підтримували всі працюючі тощо;

     3)      3) професійна підготовленість для пошуку оптимальних варіантів розвитку підприємства, інтенсифікації його діяльності; здатність постійно орієнтуватись на ефективність та якість, здійснювати систематичне планування, прагнути до всебічної інформованості, йти на розумний ризик; впроваджувати такі форми і системи заробітної плати, які сприяють економії ресурсів (сировини, електроенергії, палива, праці); надавати підрозділам певну автономію в поєднанні з жорстким централізмом щодо досягнення стратегічних цілей та ін.;

    4)      постійне орієнтування на потреби споживачів; сплата податків відповідно до чинного законодавства; прагнення не забруднювати довкілля; добиватись оптимального поєднання індивідуальних, колективних та суспільних інтересів; відповідати за свої дії;

    5)       уміння діяти цілеспрямовано, енергійно, вірити в успіх справи, бути наполегливим і гнучким, розвивати свої творчі, організаторські здібності тощо.

Підприємець з точки зору психології.

Психологічний портрет підприємця виділяє особистісні риси, що відрізняють його від інших людей. Зарубіжні та вітчизняні автори одностайні щодо ряду рис, характерних для підприємця. Це творча економічна активність, прийняття ризику, товариськість, прагнення до самореалізації , стресостійкість та ін. Є і ряд відмінностей, що дозволяють виділити особливості вітчизняного підприємця в порівнянні з закордонним. Це слабка включеність в соціум, низька оцінка корисності його діяльності з боку соціуму, невисока оцінка моральних якостей підприємця з боку соціуму і т.п.

Значне число дослідників дотримується думки, що навчити підприємництву не можна. Для цього роду діяльності необхідні особливі здібності. Природною ж передумовою розвитку здібностей є наявність задатків - деяких вроджених анатомо-фізіологічних особливостей мозку і нервової системи. До задаткам, згідно позиції вітчизняного психолога В. А. Крутецкого, відносяться типологічні властивості нервової системи, природні властивості аналізаторів, індивідуальні варіанти функціонування кори головного мозку.

Твердження, що підприємцем треба народитися, підтверджує наступний факт: за обстеженням, проведеним у США та інших країнах, в 50-72% випадків у засновників фірм принаймні один з батьків має вільну професію.

За твердженням деяких психологів, першою основною якістю підприємця є розвинена інтуїція, що заповнює недолік інформації. Базова підготовка, спеціальні знання , здатність до логічного аналізу можуть стати лише джерелом невдач. Друга основна якість - сильна воля, яка допомагає долати не тільки інерцію власного і суспільного мислення, а й опір середовища - традицій, правових і моральних норм і т.п. Нарешті, третя якість є розвинена уява, що допомагає знаходити нові комбінації і знижувати ступінь невизначеності, яка живе у свідомості кожного підприємця.

В даний час в жодній одній країні світу не існує професії «підприємець», незважаючи на те, що підприємництво як заняття існує.

Поширеною серед дослідників підприємництва є думка, що цьому практично неможливо навчити.

Є ще дві дуже важливі якості підприємця, що відзначаються дослідниками.

Перша - здатність доводити справу до кінця, друга - вміння об'єднати навколо себе людей, що сприяють виконанню основних завдань.

Висновок

Отже,  підприємець - суб`єкт,  що поєднує у собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку і розвитку нових видів, методів виробництва, нових благ та їхніх нових якостей, нових сфер застосування капіталу. А звідси і підприємництво - це тип господарської поведінки підприємців з організації розробки, виробництва і реалізації  благ  з метою отримання прибутку і соціального ефекту.

Заняття № 2 з економіки

Тема заняття: Підприємливість –
погляд з протилежних ракурсів

Завдання заняття:

• З’ясувати,  що таке підприємницька здатність, підприємництво,визначити переваги та недоліки підприємницької діяльності.
•  yавчати учнів працювати в групі, слухати своїх  товаришів, формувати почуття відповідальності.

• продовжувати формувати вміння працювати з різними джерелами знань,переносити теоретичні знання на вирішення конкретної практичної ситуації, аналізувати проблему.

Хід заняття.

Різні люди висловлюють діаметрально протилежні думки щодо того, чи є вродженою  або набутою якістю особистості підприємницька здатність. Що ж це за здатність така і звідки вона береться?

Відповідно до словника, підприємницька здатність — це набір якостей і умінь, що дозволяють людині приймати розумні, ефективні бізнес-рішення, спрямовані на збільшення прибутку та оптимізацію комерційних ризиків. Але величезна кількість підприємців не є тотожна реальній кількості людей, що володіють підприємницької здатністю.

Багато експертів вважають, що горезвісна комерційна жилка — це все-таки вроджена якість особистості, що в одних є від природи, а у інших ніколи не з’явиться. Підприємницька здатність — це рідкісний дар, так само як і вміння гарно співати або малювати.

Проведення тестування  членів клубу

Тест на здатність ведення  підприємницької діяльності.

1.      Чи поводитесь ви на одинці, як тоді, коли за вами спостерігають?

2.      Чи вважаєте себе здатними стати главою сім’ї ?

3.      Чи вважаєте Ви хитрість хорошою і корисною рисою ?

4.      Чи можете Ви розпочати розмову на вулиці з незнайомою людиною?

5.      Чи знаєте Ви , який колір сьогодні в моді ?

6.      Чи поїдете в транспорті без квитка, якщо забули б проїзний вдома ?

7.      Чи заздрите успіху Ваших знайомих ?

8.      Чи звертаєтесь на «Ви» до ваших старших за віком родичів ?

9.      Чи здатні Ви усно швидко обчислити скільки буде 3% від 3% ?

10.  Чи приходите вчасно у кіно, клуб, дискотеку ?

11.  Чи приходите вчасно на побачення ?

12.  Чи вважаєте за потрібне «давати на чай» ?

13.  Переживаєте , якщо Вас  обрахували ?

14.  Чи пам’ятаєте Ви дату народження свого вчителя ?

15.  Чи сідаєте у залізничному та міському транспорті на будь-яке вільне місце ?

16.  Чи сідаєте в маршрутці чи таксі тільки на заднє сидіння ?

17.  Чи любите робити зауваження або скаржитися ?

18.  Чи вважаєте, що завжди достатньо одного зауваження ?

19.  Чи знаєте, які грошові одиниці існували у Стародавньому Римі ?

20.  Чи зможете залишити валізу під наглядом зовсім незнайомої людини ?

Повністю  позитивна відповідь на кожне питання дає 10 балів, повністю негативна – 0 балів. Проміжні відповіді оцінюються «на око» між 0 й 10 балами. Склавши всі отримані Ваші бали Ви звертаєтесь до  ключа тесту.

Ключ до тесту.

120 - 200 – Ви природжений бізнесмен.

110 –119 – Ви маєте не всі природні якості бізнесмена, але у вас є реальні шанси домогтися успіху в бізнесі, деяку допомогу вам зроблять міркування про причину втрати балів.

50 – 109- мабуть у бізнесмени вам не вибитися, але зважаючи на все , ви правдиві, порядні, у вас непоганий характер -  так що не все загублено в житті; втім , якщо отриманий результат не відбив у вас бажання займатися бізнесом, додайте собі 20 балів.

   Психологи стверджують, що здібність це можливість, а необхідний рівень майстерності в тій чи іншій справі – це дійсність. Здібності виявляються не в знаннях, уміннях і навичках, як таких, а в динаміці їх придбання. Наскільки швидко, глибоко і міцно здійснюється процес оволодіння знаннями і уміннями, істотно важливими для даної діяльності.

    Розрізняють загальні і спеціальні здібності. Загальні здібності потрібні для широкого круга знань. До загальних здібностей відносяться такі індивідуально-психологічні якості людини, які забезпечують відносну легкість в оволодінні знаннями, уміннями навиками і продуктивність в різних видах діяльності. Ці якості важливі у всіх видах діяльності, і дуже важливі для успішного здійснення підприємницької діяльності. Здібності людини не є природженими.

    Дитина не народжується з готовими здібностями, а народжується із завдатками, природними передумовами розвитку здібностей. На підставі одних і тих же завдатків , можуть виникнути різні здібності, залежно від середовища розвитку дитини, установок сім’ї і т. д. Відсутність будь-яких здібностей не є життєвим крахом, все в можливостях людини. Необхідні здібності можна і потрібно розвивати. Особливо це стосується здібностей підприємницької діяльності. Не завжди все виходить з першої спроби, але якщо не здаватися, не опускати руки, то зусилля винагородяться. При цьому можна дечому навчитись на досвіді інших. Але найголовніше – цей розвиток сильних сторін власної особи в процесі навчання в школі, поки поряд є сильні професійні опікуни – педагоги,  психологи, батьки. Необхідно навчитися цінувати і заохочувати власне прагнення до самоутвердження, визнати за собою право виражати відчуття без страху, поважати особисту думку це зробить ваше життя в майбутньому творчим, багатим, яскравим.

Що таке підприємництво?

Підприємництво - це ініціативна, в рамках чинного законодавства діяльність по створенню, веденню і розвитку підприємства, що має своєю метою виробництво і збут продукції, отримання прибутку.
Водночас слід зазначити, що підприємництво - це особливий вид діяльності, і ця особливість характеризується такими ознаками:

- це самостійна діяльність, діяльність "за свій рахунок". Головне, на чому тримається підприємницька діяльність, це власність підприємця.
- це ініціатива, творча діяльність. Основою здійснення підприємницької діяльності є власна ініціатива, творчо-пошуковий, інноваційний підхід. 

 
- це систематична діяльність. Підприємницька діяльність повинна бути постійною, пов'язаною з відтворювальним процесом та обов'язково офіційно зареєстрованою.
- це діяльність, яка здійснюється на власний ризик, під власну економічну (майнову) відповідальність.
- метою підприємницької діяльності є одержання прибутку чи власного доходу.

Юридичною основою підприємницької діяльності є Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 року.

Практична частина.

Розподілити учнів на групи по 5 чоловік, видати «кейс» з завданням, навчальну літературу.

Кейс-метод

«Кабінетна» ситуація для кейсу:

Три друга, Василь Петренко, Іван Сидоренко та Степан Макаренко, вирішили інвестувати свої чесно зароблені кошти, розпочавши власну справу.

У Василя Петренка було 50 тис. гривень, у Івана Сидоренка – 63 тис. гривень, а у Степана Макаренка – 46 тис. гривень. Довго не могли вони дійти згоди стосовно вибору форми власності. Але в результаті Василь Петренко вирішив створити індивідуальне підприємство, а Іван Сидоренко та Степан Макаренко об’єднали капітали і заснували товариство з обмеженою відповідальністю. Обидва підприємства займались випічкою виробів із борошна.

Василь Петренко за свої гроші купив млин, орендував 1 га землі і засіяв його пшеницею. Потім взяв у банку кредит в розмірі 20 тис. гривень, закупив обладнання для випікання хлібобулочних виробів і орендував приміщення під цех. Основними каналами збуту стали державні установи району: лікарні, в’язниці, військові частини.

Іван Сидоренко і Степан Макаренко в першу чергу побудували виробничий цех і закупили обладнання. Потім почали налагоджувати зв’язки з постачальниками. Готову продукцію поставляли в магазини роздрібної торгівлі.

Через рік Василь Петренко повністю виплатив кредит і купив новий станок для виготовлення печива.

В цей же час Івану Сидоренко та Степану Макаренко довелось закрити своє підприємство через його нерентабельність.

Потрібно:

Визначити причини успіху першого друга та невдач двох інших.

Що б Ви порадили І. Сидоренку та С. Макаренку для того, щоб врятувати підприємство?

Робота в малій групі

 Презентація рішень з кейсів

 Загальна дискусії. «Підприємництво: за і проти»

 Підведення підсумків.

Заняття № 2 з економіки

Тема заняття: 

Перші кроки майбутнього підприємця

Завдання заняття:

• Сформувати в учнів поняття про сутністьпідприємництва або підприємницької діяльності, з'ясувати перші кроки для започаткування власної справи;
  ·         зрозуміти, які характерні риси притаманні людині, схильній до підприємницької діяльності; 
  ·         з’ясувати, які основні функції виконує підприємець. 

  Хідзаняття 1. Підприємницька діяльність. 2. Основні функції підприємця. 3. Характерні риси підприємця.  Підприємницькадіяльність Підприємницькадіяльність — праця індивіда, заснована на розвитку особистих якостей, розширеннізнаньщодосвоїхможливостей, спрямованих на досягнення найкращого результату у господарській діяльності, реалізацію власної мети, отримання економічної вигоди і насамперед привласнення додаткового  продукту. Підприємницькадіяльність Підприємницькадіяльність — праця індивіда, заснована на розвитку особистих якостей, розширенні знань щодо свої хможливостей, спрямованих на досягненнянайкращого результату у господарськійдіяльності, реалізаціювласної мети, отримання економічної вигоди і насамперед привласнення додаткового продукту. Рис 1. Особистісними факторами підприємництва є особиставласність, фізичні, розумовіздібності, знання і досвід, становище в суспільстві, права тощо. Розпочинаючи свою діяльність, підприємець повинен здійснитивибірщодо: 1) сфери і масштабівдіяльності; 2) місцярозташуванняпідприємства, фірми; 3) формипідприємницькоїдіяльності і назвифірми; 4) способів і джерелфінансування та інвестування. При виборіформипідприємництва до увагинасампередберуть масштаб діяльності, форму відповідальностіпідприємця, можливостіотриманнякредитів, існуючийрівеньоподаткування, можливийобсягреалізаціїпродукції та іншіфактори.    Обираючи сферу діяльностімайбутній підприємець повинен заздалегідьпроаналізувати потреби ринку у певних видах товарів і послуг, доцільністьзалученнякоштівззовні, визначитись з партнерами у постачаннісировини, комплектуючихвиробівтощо, з торговельнимиорганізаціями та ін. Післяцьогоскладають бізнес-план, обираютьорганізаційно-правову форму підприємства, добирають кадри, укладають угоди з підприємствами-субпідрядниками і постачальниками, залучають (у разінеобхідності) зовнішніджерелафінансування, розпочинаютьпроцесбудівництва тих чиіншихоб'єктів. Основніфункціїпідприємця Самеініціатива, самостійність, творчість та динамізм, дозволяютьенергійним людям, якими і є підприємці, перетворюватицікавіідеї на реальність. Які ж основніфункціївиконуєпідприємець? Вінвиконуєчотирифункції, властивісамецьому виду діяльності: - ресурсну, - управлінську, - інноваційну, - ризикову. Ресурснафункція полягає у тому, щопідприємецьбере на себе ініціативупоєднанняфінансових, виробничих, матеріальних, сировинних, людських, інформаційних, інтелектуальних та іншихресурсів у процесівиробництва товару чинаданняпослуги, організовуєвиробництво, розподіляєзасобивиробництва і трудовудіяльність. Управлінськафункція підприємцяполягає у прийняттіуправлінськихрішень на всіхстадіяхвиробничої та збутовоїдіяльності, здійсненняорганізації, планування, мотивації та контролю виробництва. Рис 2. Управлінськафункція є чи не найголовнішою в підприємницькійдіяльності. Інноваційнафункція передбачаєздійсненняінновацій (нововведень), освоєнняновоїпродукції, новихтехнологій та нових форм організаціївиробництва і праці, пошукновихринківзбуту, новихзасобівзадоволення потреб споживача, перехідвідтрадиційних до нових форм господарювання, які не маютьаналогів у господарськійдіяльності.    Ризиковафункція полягає в необхідностіприйняттярішень, якіспрямовані на досягненняуспіху, але не гарантуютьйого через невизначеність та мінливістьекономічноїситуації.Підприємець ризикує не лишесвоєювласністю, вкладеними коштами, а й своєюпрацею, часом діловоюрепутацією. Характернірисипідприємця Характер підприємницькоїдіяльності висуваєпевнівимоги до особистостіпідприємця. Тому підприємець повинен мати не лишебажанняабонахил до підприємництва, а й певніділовіякості й риси характеру. За данимип’ятирічного проекту виявлення “профілюпідприємця ”, організованогоамериканськоюфірмою “Мак-БерендКомпаніі, виділено 21 найважливішу рису “оптимального типу підприємця”. Найбільшважливісеред них: 1. організаційно-господарське новаторство; 2. готовність та здатність до ризику; 3. пошукновихможливостей та ініціативність; 4. орієнтація на ефективність та якістьпродукції і обслуговування; 5. майновавідповідальність та цілеспрямованість; 6. високаінформованість та постійнеспостереження; 7. здатність до жертв в інтересахсправи; 8. чіткість, планомірністьуроботі; 9. здатністьпереконувати людей, комунікабельність, чесність, надійністьтощо. Рис 3. Однією з характерних рис підприємця є чіткість та планомірність в роботі. Підприємець повинен матитакінайважливішіякості, щогрупуютьсянавколовідповіднихфункцій: 1) здатність бачити в людині основне джерело підвищення ефективност іроботи підприємства, генератора новихідей; проводитиполітикуформуваннялідерів і новаторів, стимулювати у них виправданийступіньризику; формуватиекономічнемислення; постійноздійснюватипошукновихможливостей, бути ініціативним та ін.; 2) умінняоб'єднати людей для досягненняспільної мети, здатністьпереконуватиїх, приділятиувагупрагненням людей, їхдуховнимякостям, домагатись, щобцінностіфірмипідтримуваливсіпрацюючітощо; 3) професійнапідготовленість для пошукуоптимальнихваріантіврозвиткупідприємства, інтенсифікаціїйогодіяльності; здатністьпостійноорієнтуватись на ефективність та якість, здійснюватисистематичнепланування, прагнути до всебічноїінформованості, йти на розумний ризик; впроваджуватитакіформи і системизаробітної плати, якісприяютьекономіїресурсів (сировини, електроенергії, палива, праці); надаватипідрозділампевнуавтономію в поєднанні з жорсткимцентралізмомщододосягненнястратегічнихцілей та ін.;    4) постійнеорієнтування на потреби споживачів; сплатаподатківвідповідно до чинного законодавства; прагнення не забруднюватидовкілля; добиватись оптимального поєднанняіндивідуальних, колективних та суспільнихінтересів; відповідати за своїдії; 5) уміннядіятицілеспрямовано, енергійно, вірити в успіхсправи, бути наполегливим і гнучким, розвиватисвоїтворчі, організаторськіздібностітощо. Розвитоксуспільноїформикапіталумаєпевніісторичнімежі, сутністьякихрозкривається в історичнійтенденціїкапіталістичногонагромадження. Рис 4. Серед важливих якостей підприємця вміння діяти цілеспрямовано, енергійно та вірити в успіхсправи. Контрольнізавдання 1. Перерахуйтенайважливішіякості, які повинен матипідприємець. 2. Назвітьосновніфункціїпідприємця. 3. Щотакепідприємницькадіяльність? 4. Розкрийте суть ресурсноїфункціїпідприємця. 5. Якийвибір повинен здійснитипідприємець, розпочинаючивласну справу?